Псалми 44

1. Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

2. Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

3. Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

4. Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

5. Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

6. Тобою поб'ємо своїх ворогів, ім'ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

7. бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

8. але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

9. Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім'я Твоє славимо, Села,

10. та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

11. Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток...

12. Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

13. Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

14. Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

15. Ти нас учинив за прислів'я поганам, і головою хитають народи на нас...

16. Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє,

17. через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника...

18. Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

19. не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

20. Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню,

21. чи й тоді ми забули ім'я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

22. Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця,

23. що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних...

24. Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди!

25. Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

26. Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!