Псалми 109

1. Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,
2. бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!
3. і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,
4. обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,
5. вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!
6. Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!
7. Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
8. Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!
9. Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!
10. і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
11. Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!
12. Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!
13. Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!
14. Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
15. Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,
16. ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!
17. Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!
18. Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!
19. Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!
20. Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!
21. А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,
22. бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...
23. Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!
24. Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,
25. і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...
26. Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
27. і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!
28. Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!
29. Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
30. Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,
31. бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!