Псалми 142

1. Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва.

2. Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!

3. Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

4. коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

5. Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

6. Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

7. Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони! Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!