Приповісті 4
1. Послухайте, діти, напучення батькового, і прислухайтеся, щоб навчитися розуму,
2. бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,
3. бо сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї.
4. І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!
5. Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,
6. не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!
7. Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!
8. Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш:
9. вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!
10. Послухай, мій сину, й бери ти слова мої, і помножаться роки твойого життя,
11. дороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе:
12. коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся!
13. Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє!
14. На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,
15. покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини,
16. бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!...
17. Бо вони хліб безбожжя їдять, і вино грабежу попивають.
18. А путь праведних ніби те світло ясне, що світить все більше та більш аж до повного дня!
19. Дорога ж безбожних як темність: не знають, об що спотикнуться...
20. Мій сину, прислухуйся до моїх слів, до речей моїх ухо своє нахили!
21. Нехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи їх в середині серця свого!
22. Бо життя вони тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування.
23. Над усе, що лише стережеться, серце своє стережи, бо з нього походить життя.
24. Відкинь ти від себе лукавство уст, віддали ти від себе крутійство губ.
25. Нехай дивляться очі твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою простують.
26. Стежку ніг своїх вирівняй, і стануть міцні всі дороги твої:
27. не вступайся ні вправо, ні вліво, усунь свою ногу від зла!