Захарія 2

1. І звів я очі свої, та й побачив, аж ось чотири роги.

2. І запитав я Ангола, що говорив зо мною: Що це? А він відказав мені: Це ті роги, що розпорошили Юду й Ізраїля та Єрусалим.

3. І Господь показав мені чотирьох майстрів.

4. І запитав я: Що вони приходять зробити? А Він відказав, говорячи: Це ті роги, що розпорошили Юду, так що ніхто не підвів голови. А ці прийшли настрашити їх, щоб скинути роги тих народів, що підносять рога проти Юдиного краю, щоб його розпорошити.

5. І звів Я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірничий шнур.

6. І сказав я: Куди ти йдеш? А він відказав мені: Щоб зміряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина його та яка довжина його.

7. Аж ось Ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.

8. І сказав він до нього: Біжи, говори цьому юнакові, кажучи: Невкріплений буде Єрусалим через многість людей та худоби в середині його.

9. А Я стану для нього, говорить Господь, огняним муром навколо, і стану славою в середині його.

10. Горе, горе, втікайте з північного краю, говорить Господь, бо на чотири небесні вітри розпорошу Я вас, промовляє Господь.

11. Горе, втікай до Сіону, мешканко дочки Вавилону!

12. Бо так промовляє Господь Саваот: Для слави послав Він мене до народів, що вас грабували, бо хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока.

13. Бо ось тільки махну Я своєю рукою на них, і для їхніх рабів вони здобиччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав. Співай же та тішся, о дочко Сіону, бо ось Я приходжу та перебуватиму посеред тебе, говорить Господь! І дня того прилучаться люди численні до Господа, і стануть народом Мені, а Я перебуватиму посеред тебе, і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе. І Юду, спадок Свій, посяде Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він ще! Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробудився з мешкання святого Свого!