Єремія 25
1. Слово, що було до Єремії про ввесь народ Юдин за четвертого року Єгоякима, сина Йосіїного, царя Юдиного це перший рік Навуходоносора, царя вавилонського,
2. що його сказав пророк Єремія про ввесь Юдин народ та до всіх мешканців Єрусалиму, говорячи:
3. Від тринадцятого року Йосії, Амонового сина, царя Юдиного, і аж до цього дня, це вже двадцять і три роки, було слово Господнє до мене. І говорив я до вас, говорячи пильно, та не слухали ви.
4. І посилав Господь до вас усіх Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не слухали ви, і не нахилили свого уха, щоб послухати.
5. А вони говорили: Верніться кожен зо своєї злої дороги та зо зла ваших учинків, і сидіть на тій землі, яку Господь дав вам та вашим батькам відвіку й аж навіки.
6. І не ходіть за іншими богами, щоб служити їм та щоб вклонятися їм, і не гнівіть Мене роботою ваших рук, і Я не вчиню вам лихого.
7. Та ви не прислухалися до Мене, говорить Господь, щоб не гнівити Мене чином рук своїх, на зло собі.
8. Тому так промовляє Господь Саваот: За те, що ви не слухалися слів Моїх,
9. ось Я пошлю й позбираю всі північні роди, говорить Господь, пошлю до Навуходоносора, царя вавилонського, Мого раба, і наведу їх на Край цей, і на мешканців його та на всіх цих народів навколо, і вчиню їх закляттям, і оберну їх на страхіття, і на посміховище, і на вічні руїни.
10. І Я вигублю в них голос радісний та голос веселий, голос молодого та голос молодої, гуркіт жорен та світло світильника...
11. І стане цей край руїною, спустошенням, а ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ!
12. І станеться, як сповниться сімдесят літ, покараю Я вавилонського царя та цей люд, говорить Господь, за їхню провину, та халдейський край, й оберну його на вічне спустошення.
13. І спроваджу на цей край всі Мої слова, що Я говорив був проти нього, усе, що написане в цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи.
14. Бо їх поневолять численні народи та великі царі, і Я надолужу їм за їхнім чином та за ділом їхніх рук.
15. Бо так промовляє до мене Господь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки келіха вина цього гніву, і напоїш ним усі народи, до яких посилаю тебе.
16. І будуть вони пити, і будуть хитатися, стратять розум через меча, що Я посилаю між них...
17. І взяв я келіха з Господньої руки, і напоїв усі народи, до яких Господь висилав мене:
18. Єрусалим та міста Юди, і царів його та правителів його, щоб віддати їх на руїну, на страхіття, на посміховище та на прокляття, як цього дня,
19. фараона, царя єгипетського, і рабів його, і правителів його, та ввесь його народ,
20. і всю мішанину народів Єгипту, і всіх царів краю Уц, і всіх царів филистимського краю, і Ашкелон, і Аззу, і Екрон, і решту Ашдоду,
21. Едома й Моава та синів Аммона,
22. і всіх царів Тиру, і всіх царів Сидону, і всіх царів островів, що на тому боці моря,
23. і Дедана, і Тему, і Буза, і всіх, що волосся довкола стрижуть,
24. і всіх царів Арабії, і всіх царів мішаних народів, що пробувають у пустині,
25. і всіх царів Зімрі, і всіх царів Еламу, і всіх царів Мідії,
26. і всіх царів півночі, близьких та далеких один від одного, і всі царства землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.
27. І скажеш до них: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Пийте й впивайтеся, і виметуйте, і падайте та не вставайте перед мечем, що Я посилаю між вас.
28. І буде, коли не захочуть вони взяти келіха з твоєї руки на пиття, то промовиш до них: Так говорить Господь Саваот: Конче будете пити!
29. Бо ось у місті, що там було кликане Ймення Моє, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані будете? Покарані будете, бо Я кличу меча на всіх мешканців Краю, говорить Господь Саваот!
30. А ти пророкувати їм будеш усі ці слова, й до них скажеш: Господь загримить з височини, і з мешкання святого Свого Свій голос подасть! Загримить на оселю Свою, кликне Він, мов чавильники ті винограду, відповість усім мешканцям земним!
31. Дійде гомін до краю землі, бо в Господа пря із народами, Він буде судити кожне тіло і несправедливих віддасть їхньому мечеві, говорить Господь.
32. Так говорить Господь Саваот: Ось лихо виходить від люду до люду, і буря велика пробудиться з кінців землі,
33. і будуть побиті від Господа в день той лежати від краю землі й аж до краю землі: не будуть оплакувані, і не будуть позбирані, і не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!...
34. Ридайте, о пастирі, та голосіть, і валяйтесь у попелі, проводирі ви отари, бо виповнились ваші дні для зарізу, і вас розпорошу, і впадете, немов дорога та посудина!...
35. І не матимуть пастирі захисту, а проводирі череди утікання...
36. І чути крик пастирів, і лемент тих проводирів череди, бо пустошить Господь їхню череду,
37. і попустошені мирні пасовиська через палання Господнього гніву...
38. Він покинув, як лев свою пущу, бо стався страхіттям їхній Край через меча гнобителя, і через запал гніву Його...