1 Самуїлова 8
1. І сталося, як Самуїл постарівся, то поставив синів своїх за суддів для Ізраїля.
2. І було ім'я перворідного сина його Йоїл, а ім'я другого його Авійя, судді в Беер-Шеві.
3. А сини його не йшли його дорогою, і вхилялись до зиску, і брали підкупа, і ламали Закона.
4. І зібралися всі Ізраїлеві старші, і прийшли до Самуїла до Рами,
5. та й сказали до нього: Ось ти постарівся, а сини твої не йдуть дорогами твоїми. Тепер настанови нам царя, щоб судив нас, як у всіх народів.
6. І була та річ зла в Самуїлових очах, як вони сказали: Настанови нам царя, щоб судив нас. І молився Самуїл до Господа.
7. І сказав Господь до Самуїла: Послухай голосу того народу щодо всього, про що він сказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними.
8. Як усі ті діла, що вони чинили від дня, коли Я вивів їх з Єгипту, і аж до цього дня, і як вони кидали Мене й служили іншим богам, так вони чинять і тобі.
9. А тепер послухай їхнього голосу, тільки конче остережеш їх, і розповіси їм право того царя, що буде царювати над ними.
10. І переказав Самуїл всі Господні слова до народу, що жадав від нього царя,
11. і сказав: Оце буде право царя, що царюватиме над вами: він візьме синів ваших і поставить собі в колесниці свої та серед їздців своїх, і вони будуть бігати перед колесницею його;
12. і щоб поставити собі тисячників та п'ятдесятників, і щоб орати орку його, і щоб жати жниво його, і щоб робити зброю військову його та колесничні приладдя його.
13. А дочок ваших забере за мироварниць, і за кухарок, і за пекарок.
14. І він позабирає поля ваші, і виноградники ваші, та кращі ваші оливки, і пороздає своїм слугам.
15. А з вашого посіву та з ваших виноградників братиме десятину, і даватиме своїм евнухам та своїм слугам.
16. І він забере рабів ваших, і ваших невільниць, і найліпших ваших юнаків, і ваших ослів, і буде вживати їх на роботу свою.
17. Він братиме десятину з вашої отари, а ви станете йому за рабів.
18. І ви будете кликати того дня проти вашого царя, якого собі вибрали, та не відповість вам Господь того дня!
19. Та народ відмовився слухати Самуїлового голосу, та й сказав: Ні, нехай тільки цар буде над нами!
20. І будемо ми, як усі люди, і буде нас судити наш цар. І він ходитиме перед нами, і провадитиме наші війни.
21. І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господеві.
22. А Господь сказав до Самуїла: Послухайся їхнього голосу, і постав їм царя! І сказав Самуїл до Ізраїлевих людей: Ідіть кожен до міста свого!